Оле-оле, бро! Вот я вам расскажу историю, которая сломала все мои стереотипы и смыла всю косметику с лица. Если ты думаешь, что я выбросила весь арсенал девичьих штуковинок в пользу наркотиков, то ты абсолютно прав! Привет, меня зовут Джонни, и я наркоман-комик!
Было это недавно, когда я встретил своего нового дружка по прозвищу Рэмбо. У него всегда была на руках супер-закладка с дистиллятом ТГК. Не знаю, как она попала к нему, но я решил попробовать это чудо мировой химии. Все, что нужно было сделать, это проглотить таблеточку и ждать чуда, а точнее - псилоцибина, который в ней содержится.
Как только таблетка провалилась в желудок, я почувствовал себя, как настоящий ширной. Все вокруг замерло, и мир превратился в калейдоскоп разноцветных образов. Я провалился в грезы, бродил по безграничным просторам своего воображения. Это было нечто неповторимое!
Однако, еще не пришло время замочиться, ведь у меня был план. Я сделал аппарат из обычного шприца и натурального морфина, который достал у своей бабушки. Не буду вдаваться в подробности того, как и где я его достал, но главное - я был готов к новым впечатлениям, к забвению реальности и героиновому наслаждению.
И тут я понял, что меня ждет светлое будущее без всякой гадостной косметики. Что зачем я мажу себе все эти тоннуры, если в моем мире все мерцающее, легкое и плавное? Зачем я крашу губы, если они уже сами по себе так блестят? Все эти консилеры, румяна и пудры - лишь маски, которые мешают мне наслаждаться каждым моментом жизни.
Я выбросил все свои косметические подружки и стал настоящим самим собой - наркоманом-комиком. Зачем мне нужно скрывать свои реальные эмоции и притворяться кем-то другим, когда я могу быть свободным и счастливым в своей независимости?
Теперь я ходу с натяжкой: без макияжа, без двойного подбородка и без того, чтобы себя унижать перед всеми этими модными трендами. Мне не важно, что они о меня думают - я живу для себя и своего собственного наслаждения.
Но, понимаешь, даже на наркотиках нужно быть осторожными. Я научился контролировать свои пристрастия и не дать им контролировать меня. Я стал настоящим ширной, который умеет наслаждаться, но в то же время сохранять свою грань.
Так что, друзья, если хочешь открыть для себя новые грани своей личности, не обязательно сразу бросать все свои закладки и бежать в наркотическую западню. Все дело в самоотдаче и умении наслаждаться каждым моментом жизни. И, конечно же, в желании быть настоящим собой!
Вот такая история, дорогие мои. Я надеюсь, что она вам понравилась и заставила задуматься о своем настоящем "я". А теперь, давайте все встанем и вместе крикнем: "Я - наркоман-комик, и я горжусь собой!"
Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
| Тарас |
Андрюха |
| Андрюх, ти знаєш про дистиллят? |
Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
| Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись |
Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.